Ускладнення при інєкціях та їх профілактика

06.10.2015

Ускладнення при ін’єкціях та їх профілактика

При проведенні ін’єкцій можуть виникнути різні ускладнення. Багато з них пов’язані з технічними похибками при виконанні зазначених маніпуляцій.

Можливим ускладненням є введення або попадання лікарського препарату не в ту середу, в яку проводилася ін’єкція. Так, проникнення деяких лікарських засобів, призначених тільки для внутрішньовенного введення (наприклад, хлориду кальцію), в підшкірний жировий шар може спричинити її некроз. Навпаки, потрапляння масляних розчинів при підшкірних ін’єкціях у просвіт кровоносних судин загрожує подальшою закупоркою крапельками жиру гілок легеневої артерії (жирової емболії). Аналогічне ускладнення (повітряна емболія) виникає іноді при попаданні в кровоносне русло бульбашок повітря.

При недотриманні правил асептики і антисептики через травмування тканин тупими голками, при використанні занадто холодних розчинів, особливо масляних, можливо розвиток ущільнень (інфільтратів) на місці ін’єкцій. В деяких випадках вони нагноюються з результатом в постін’єкційних абсцес. Травма судин під час ін’єкцій здатна призвести до виникнення крововиливів з подальшим формуванням гематом. Такі гематоми, ускладнюються вос-

палением стінки вени і тромбозом її просвіту (флебітів, тромбофлебітом), іноді спостерігаються в результаті невдалої пункції вени з проколом двох її стінок.

Недостатня стерилізація шприців і голок, знаходження в них залишків крові хворого, який переніс інфекційний гепатит, можуть спричинити зараження іншої хворої, причому захворювання проявляється, як правило, через кілька місяців після маніпуляції.

При виконанні будь-яких ін’єкцій (підшкірних, внутрішньом’язових, внутрішньовенних) може відбутися облом голки в тканинах. Це ускладнення виникає із-за дефектів самої голки і її зношеності, так і в результаті грубого проведення маніпуляції, що супроводжується різким рефлекторним скороченням м’язів.

Цілий ряд ін’єкційних ускладнень пов’язаний з безпосередньою дією самого лікарського препарату. Через неуважність медичного персоналу хворому може бути введена занадто велика доза сильнодіючого препарату або помилково — іншого препарату. Навіть при правильному введенні лікарських засобів, причому не тільки шляхом ін’єкцій, у ряді випадків розвиваються реакції, обумовлені побічною або токсичною дією лікарського засобу.

Серйозну проблему представляють собою алергічні реакції на ліки, які спостерігаються не тільки у хворих, але і у медичного персоналу, особливо у медичних сестер, які постійно контактують з лікарськими засобами.

Клінічні прояви лікарської алергії досить різноманітні: гостра кропив’янка (поява волдырной висипання на шкірних покривах), набряк Квінке (раптовий обмежений або дифузний набряк підшкірної клітковини та слизових оболонок), вузлувата еритема (глибокі ураження судин шкіри), алергічні дерматити, риніти, кон’юнктивіти, алергічні ураження травного тракту та ін

Найбільш серйозної алергічної реакцією, яка виникає на тлі лікарської терапії, є анафілактичний шок, який часто розвивається раптово і характеризується різким падінням артеріального тиску, спазмом бронхів, втратою свідомості. При відсутності своєчасних енергійних заходів анафілактичний шок може закінчитися смертю хворого протягом декількох хвилин. При появі ознак анафілактичного шоку слід негайно припинити введення лікарського препарату (нерідко антибіотика), терміново ввести хворому лікарські засоби, що підвищують артеріальний тиск (адреналін, кофеїн та ін), антигістамінні засоби (супрастин, піпольфен), кортикостероїдні гормони.

Профілактика алергічних реакцій при застосуванні лікарських засобів повинна включати в себе строгий облік показань до їх призначення, відмову (за можливості) від одночасного використання багатьох препаратів (поліпрагмазії), обережність при проведенні лікарської терапії у хворих, у яких в минулому були якісь алергічні прояви, припинення застосування препарату при появі перших ознак алергічних реакцій — свербежу, кропив’янки та ін

Для попередження розвитку анафілактичного шоку при введенні імунних сироваток необхідно користуватися методом Безредки, що дозволяє уникнути важких алергічних реакцій. При застосуванні будь-яких імунних сироваток спочатку вводять внутрішньошкірно в згинальну поверхню плеча 0,1 мл розведеної в 100 разів сироватки. Через 20 хв оцінюють реакцію. Якщо діаметр утворився горбка не перевищує 0,9 см і зона гіперемії навколо обмежена (негативна реакція), то вводять 0,1 мл нерозведеної сироватки, а потім через 30-60 хв при відсутності реакції — все інше. У випадках позитивної реакції сироватку продовжують обережно вводити лише за життєвими показаннями.

Тестові завдання

1. Що розуміють під терміном токсикоманія?

а) отруєння різними речовинами;

б) патологічна пристрасть до різних лікарських засобів, хімічних речовин;

в) патологічна пристрасть до наркотиків.

2. Які з перерахованих ознак є загальними для настоїв, відварів і розчинів?

а) всі вони використовуються для внутрішнього вживання;

б) всі вони дозуються в чайних або столових ложках;

в) всі вони мають однаковий агрегатний стан.

3. Який спосіб введення лікарських препаратів називається парентеральним?

а) застосування лікарських засобів з допомогою ін’єкцій;

б) будь-який спосіб введення лікарських препаратів, минаючи шлунково-кишковий тракт;

в) зовнішнє застосування лікарських засобів.

4. В яких випадках лікарські препарати призначають внутрішньо після прийому їжі?

а) якщо вони подразнюють слизову оболонку шлунка;

б) якщо вони беруть участь у процесах травлення;

в) якщо вони руйнуються соляною кислотою шлункового соку і травними ферментами.

5. В яких випадках використовують ректальний спосіб введення лікарських препаратів?

а) якщо неможливий або небажаний пероральний прийом;

б) якщо необхідно надати місцеве лікувальну дію;

в) якщо необхідно отримати швидкий та виражений ефект.

6. В яких випадках доцільно використовувати ін’єкційні способи введення лікарських засобів?

а) якщо необхідно отримати швидкий лікувальний ефект;

б) якщо препарат діє дуже швидко;

в) якщо препарат володіє високою токсичністю;

г) якщо потрібно забезпечити точну концентрацію препарату в крові;

д) якщо відсутні інші способи введення препарату.

7. Як стерилізують шприци та голки?

а) в автоклаві;

б) в сухожаровій шафі;

в) з використанням стерилізаційних газів;

г) кип’ятінням.

8. Області тіла, які найбільш зручні для підшкірних ін’єкцій?

а) зовнішня поверхня плеча;

б) внутрішня поверхня плеча;

в) зовнішня поверхня стегна;

г) внутрішня поверхня стегна;

д) підлопаткова область;

е) бічна поверхня черевної стінки.

9. Області тіла, які найбільш зручні для проведення внутрішньо м’язових ін’єкцій?

а) зовнішня поверхня стегна;

б) внутрішня поверхня стегна;

в) бічна поверхня черевної стінки;

г) верхненаружной квадрант сідниці;

д) підлопаткова область.

10. Які існують показання для застосування внутрішньовенних вливань?

а) зниження обсягу циркулюючої крові;

б) інтоксикації організму при інфекційних захворюваннях і отруєннях;

в) підвищення артеріального тиску;

г) порушення водно-електролітного балансу і кислотно-основного стану.

11. Яка роль воздуховодной трубки в систему для внутрішньовенних крапельних вливань?

а) витісняє рідина з флакона з розчином;

б) перешкоджає проникненню повітря в трубки системи;

12. Які ускладнення пов’язані з порушенням правил асептики і антисептики при проведенні ін’єкцій?

а) повітряна і жирова емболія;

б) алергічні реакції;

в) розвиток постинъекционных інфільтратів і абсцесів;

г) захворювання сироватковим гепатитом.

Короткий опис статті: асептика і антисептика в хірургії При проведенні ін’єкцій можуть виникнути різні ускладнення асептика і антисептика в хірургії, багато з них пов’язані з технічними похибками при виконанні зазначених маніпуляцій

Джерело: Ускладнення при ін’єкціях та їх профілактика

Також ви можете прочитати